Діабетична ретинопатія

На діабетичну ретинопатію хворіють не стільки в певному віці, скільки через тривалість перебігу цукрового діабету та рівень контролю глюкози. Однак є загальні вікові тенденції:

Загальні спостереження щодо віку:
Тип діабету / Вік появи ретинопатії / Коментар
Цукровий діабет 1 типу: Зазвичай через 5–10 років після встановлення діагнозу, часто — після 20 років (У дітей рідко виявляється раніше)
Цукровий діабет 2 типу: Може бути виявлена вже при встановленні діагнозу (часто в осіб 40+ років) (Часто діабет 2 типу протікає «тихо» до моменту виявлення ускладнень)

Найчастіше хворіють:
• Особи віком від 40 до 70 років, які мають цукровий діабет 2 типу.
• Пацієнти з цукровим діабетом 1 типу, які хворіють понад 10–15 років.

Фактори, що впливають на вік розвитку ретинопатії:
• Тривалість діабету (ключовий чинник)
• Поганий контроль рівня цукру
• Гіпертонія
• Хвороби нирок
• Вагітність (у жінок з діабетом може спровокувати погіршення стану сітківки)

ПІДСУМУЄМО:
Діабетична ретинопатія може виникнути в будь-якому віці, але ризик суттєво зростає після 40 років або через 5–10 років після початку діабету, особливо при поганому його контролі. Саме тому важливо проходити регулярні огляди сітківки навіть за відсутності симптомів.

Хворіють на діабетичну ретинопатію через пошкодження кровоносних судин сітківки, що виникає внаслідок тривалого підвищеного рівня глюкози у крові. Це ускладнення цукрового діабету — як 1, так і 2 типу.

Основні причини і механізми розвитку:
1. Хронічна гіперглікемія
Високий рівень цукру в крові пошкоджує внутрішню стінку дрібних капілярів (ендотелій), що живлять сітківку. Це призводить до:
- витончення та розриву судин,
- мікроаневризм,
- крововиливів у сітківку.
2. Порушення кровообігу в сітківці
→ гіпоксія (нестача кисню) → організм стимулює ріст нових судин (неоваскуляризацію). Новоутворені судини:
- крихкі й ламкі,
- спричиняють кровотечі й рубцювання,
- можуть відшаровувати сітківку.
3. Набряк макули
Через ушкодження судин плазма крові просочується в тканини сітківки → набряк центральної зони зору (макули) → зниження гостроти зору.
Фактори ризику, що сприяють розвитку діабетичної ретинопатії:

Фактор / Як впливає
Поганий контроль глюкози: Чим вищий рівень HbA1c, тим більший ризик ураження судин
Тривалість діабету: Понад 5–10 років — значно зростає ймовірність ретинопатії
Гіпертонія: Підвищує тиск у судинах ока, прискорює ускладнення
Порушення ліпідного обміну: Підвищені холестерин і тригліцериди ушкоджують судини
Куріння: Погіршує кровообіг, сприяє оксидативному стресу
Вагітність: Може тимчасово посилити ретинопатію при діабеті
Генетична схильність: Деякі пацієнти мають вищу чутливість до ускладнень діабету

ПІДСУМУЄМО:
На діабетичну ретинопатію хворіють через довготривале порушення обміну речовин при діабеті, що викликає пошкодження судин сітківки. Основні «винуватці» — високий рівень глюкози, поганий контроль діабету, високий тиск і час. Але при правильному контролі можна суттєво уповільнити або повністю запобігти розвитку ретинопатії.

Діабетична ретинопатія на ранніх стадіях може не давати жодних симптомів, і пацієнт може ще не  відчувати погіршення зору. Саме тому єдиний спосіб виявити її на ранній (безсимптомній) стадії — це регулярне обстеження очного дна у офтальмолога.

Як виявити діабетичну ретинопатію до появи скарг на зір?
1. Огляд очного дна (офтальмоскопія)
• Виконується після закапування очних крапель, які розширюють зіницю.
• Лікар може побачити:
o мікроаневризми (перша ознака),
o дрібні крововиливи,
o ущільнення,
o витік рідини з судин,
o ознаки набряку макули.
2. Фотографування сітківки (ретинофото)
• Робиться спеціальним апаратом — фундус-камерою.
• Дає змогу зберігати зображення для подальшого порівняння та динамічного спостереження.
3. ОКТ (оптична когерентна томографія)
• Сучасний метод для виявлення набряку макули або структурних змін сітківки ще до погіршення зору.
• Бездотикове, швидке дослідження.
4. Флуоресцеїнова ангіографія
• Внутрішньовенно вводять барвник (флуоресцеїн), роблять знімки сітківки.
• Дає змогу побачити витоки, блоки кровотоку, ділянки неоваскуляризації.
• Використовується при підозрі на проліферативну стадію.

Кому і як часто проходити обстеження очного дна?

Категорія пацієнтів / Частота обстеження
Діабет 1 типу (через 5 років після встановлення діагнозу): Щороку
Діабет 2 типу (з моменту встановлення діагнозу): Одразу та щороку
Вагітні з діабетом Перед вагітністю / на ранніх термінах та в кожному триместрі:
За наявності ретинопатії Кожні 3–6 місяців (залежно від стадії)

ПІДСУМУЄМО:
Діабетична ретинопатія може прогресувати без симптомів, тому регулярне офтальмологічне обстеження — це єдиний спосіб виявити захворювання до втрати зору. Рання діагностика дозволяє вчасно розпочати лікування й уникнути сліпоти.

Щоб перевірити, чи є діабетична ретинопатія, потрібно звернутися до офтальмолога, який проведе спеціалізоване обстеження очного дна. Нижче описано ключові методи діагностики, які допомагають виявити ретинопатію на будь-якій стадії — навіть без симптомів.

Як перевірити наявність діабетичної ретинопатії:
1. Огляд очного дна (офтальмоскопія)
Обов’язкова процедура. Після закапування крапель, що розширюють зіницю, лікар оглядає сітківку. Виявляються:
- мікроаневризми
- крововиливи
- витік рідини
- набряк
- патологічні судини (ознаки проліферації).
2. Фотографія очного дна (фундус-фото)
- Дає чітке зображення сітківки.
- Зберігається для порівняння динаміки хвороби.
- Можна провести в кабінеті офтальмолога або ендокринолога, якщо є відповідне обладнання.
3. ОКТ (оптична когерентна томографія)
• Сучасна технологія візуалізації сітківки в зрізі.
• Допомагає виявити:
o набряк макули (навіть незначний),
o зміну товщини сітківки,
o структурні пошкодження.
4. Флуоресцеїнова ангіографія
- Внутрішньовенне введення контрасту (флуоресцеїну).
- Детально показує стан кровоносних судин:
закупорки, витоки рідини, новоутворені судини.
- Застосовується при складних або запущених випадках.
5. Вимірювання гостроти зору і тест на макулярну функцію
- Допоміжні методи, які можуть виявити зниження зору ще до візуалізації змін.

Коли слід проходити обстеження:
Категорія пацієнтів / Коли і як часто обстежуватись
Цукровий діабет 2 типу: Одразу після встановлення діагнозу, далі — щороку
Цукровий діабет 1 типу: Через 5 років після діагнозу, далі — щороку
Вагітні з діабетом: До вагітності або на її початку, далі — кожен триместр
Пацієнти з виявленою ретинопатією: Кожні 3–6 місяців, залежно від стану

ПІДСУМУЄМО:
Щоб перевірити, чи є діабетична ретинопатія, обов’язково зверніться до офтальмолога, який проведе огляд очного дна, ОКТ, фундус-фото чи інші тести. Рання діагностика дозволяє уникнути ускладнень, включно з втратою зору.

Прояви діабетичної ретинопатії залежать від стадії захворювання. На ранніх етапах вона може протікати безсимптомно, тому пацієнт не помічає погіршення зору. Проте з прогресуванням хвороби з'являються різні візуальні симптоми.

Основні прояви діабетичної ретинопатії:

На ранніх стадіях (непроліферативна ретинопатія):
- Немає жодних симптомів — часто виявляється лише під час профілактичного огляду.
- Можливе легке:
o затуманення зору,
o відчуття напруги в очах при навантаженні.

На середніх і пізніх стадіях:
- Затуманений зір (пелена на очах)
- Зниження гостроти зору
- Плями, «мушки», темні плями в полі зору
- Викривлення прямих ліній (ознака макулярного набряку)
- Утруднення читання або розпізнавання облич
- Раптова втрата зору на одне око (може свідчити про крововилив у скловидне тіло або відшарування сітківки)

При діабетичному макулярному набряку:
- Зниження центрального зору
- Неможливість чітко бачити об’єкти прямо перед собою
- Спотворення зображень, "хвилястість" ліній

При проліферативній ретинопатії:
- Зір може погіршуватись раптово
- Часті крововиливи в око, що виглядають як темні плями або туман
- Можливе повне блокування зору при великому крововиливі

Важливо пам’ятати:
- Наявність цукрового діабету навіть без проблем із зором — це привід регулярно перевіряти очне дно.
- Раннє виявлення ретинопатії це шанс зберегти зір.

ПІДСУМУЄМО:
Прояви діабетичної ретинопатії варіюються від повної відсутності симптомів на ранніх стадіях до значного або навіть раптового погіршення зору на пізніх етапах. Тому регулярні профілактичні огляди в офтальмолога критично важливі для збереження зору.