Зір — один із найважливіших органів чуття з народження. Він впливає на розвиток, навчання та соціальну взаємодію дитини, тому рання діагностика і профілактика мають вирішальне значення.
Є певні вікові періоди, в які візит до офтальмолога є обов’язковим:
а надалі щорічно або частіше за призначенням лікаря.
Регулярні огляди дозволяють виявити проблеми на ранніх стадіях і почати лікування, коли воно найефективніше. Це дозволяє вилікувати захворювання або принаймні суттєво сповільнити перебіг.
На що батькам звертати увагу?
Від самого народження у дитини ще немає фіксації погляду. Вона формується в 1 місяць та на великі об’єкти. У віці 3 місяців вже є фіксація на дрібніші предмети, дитина вчиться слідкувати поглядом. У разі відсутності цього батькам рекомендується швидше звернутися до офтальмолога. А також у випадку, якщо дитина косить очима чи надто близько нахиляється до іграшок. В 6 місяців дитина вже починає впізнавати батьків, а в 1 рік має значною мірою сформовану зорову систему, хоча бінокулярний зір формується пізніше.
З огляду на етапи розвитку дитини, обсяг діагностики та вікові проміжки для неї різняться.
Серед найбільш поширених очних хвороб немовлят є:
- Ністагм (мимовільне тремтіння очей).
- Птоз (опущення повік).
- Дакріоцистит (запалення слізного мішка).
Інші поширені очні хвороби:
- Амбліопія (ледаче око). Проявляється у віці від 3 до 5 років і гарно піддається лікуванню до 9 років.
- Косоокість. Можна виявити і в 6 місяців, і пізніше, в 2-3 роки. Лікування найбільш ефективне до 5-6 років.
- Рефракційні порушення (короткозорість, далекозорість, астигматизм). Виявляють не одразу, часто до 3-5 років протікають безсимптомно.
- Вроджена катаракта та глаукома. Проявляються у перші місяці життя. Аби уникнути стійких порушень зору в майбутньому, лікувати потрібно якнайшвидше.
При яких ще симптомах треба звернутися до лікаря позапланово?
- Почервоніння, сльозоточивість (це може бути ознакою запальних захворювань).
- Часто примруження, тертя очей (може бути як зоровою втомою, так і більш серйозним станом).
- Нахил голови в один бік, закривання одного ока.
- У випадку травми очей або голови.
Важливо пам’ятати, що діти зазвичай не скаржаться самі, адже просто не усвідомлюють проблеми, або ж не знають, як описати симптоми. Тому важливо уважно слідкувати за їх станом.
Кушнір Наталія
Офтальмолог, кандидат медичних наук