Окрім рогівки та повік, у зволоженні очної поверхні, формуванні слізної плівки та захисті від подразників і мікроорганізмів бере участь кон’юнктива – слизова оболонка ока. Це тонка прозора мембрана, багата на кровоносні судини. Вона вистилає внутрішню поверхню повік і вкриває передню поверхню очного яблука аж до рогівки. Саму рогівку кон’юнктива не покриває. Простір між повіками та очним яблуком, у якому постійно присутня слізна рідина, називають кон’юнктивальним мішком.
Умовно розрізняють три ділянки кон’юнктиви:
Разом вони утворюють кон’юнктивальний мішок, у якому постійно присутня слізна рідина.
До складу кон’юнктиви входять епітелій, сполучнотканинний шар, судини, нервові закінчення та клітини імунної системи, а також келихоподібні клітини, які виробляють муцини.
Які функції виконує кон’юнктива?
Підтримка слізної плівки.
Муцини, які виробляють келихоподібні клітини, допомагають водній частині сльози рівномірно розподілятися та утримуватися на поверхні ока.
Захист.
Кон’юнктива є фізичним бар’єром між очною поверхнею та навколишнім середовищем, а її імунні клітини реагують на потенційну небезпеку. Моргання разом зі слізною плівкою допомагає видаляти дрібні частинки.
Рухливість ока.
Складки склепінь дозволяють очному яблуку вільно повертатися, а повікам – плавно ковзати по його поверхні.
Які є захворювання кон’юнктиви?
Серед найбільш поширених:
Кон’юнктивіт – запалення кон’юнктиви. Залежно від причини розрізняють такі форми:
- Вірусний. Найчастіше його спричиняють аденовіруси, нерідко він супроводжує застуду. Типові ознаки: почервоніння, водянисті виділення, відчуття подразнення. Захворювання може починатися з одного ока, а згодом охоплювати друге. Дуже заразний. Лікування переважно симптоматичне (штучна сльоза, прохолодні компреси). Противірусні краплі призначають лише за показаннями, наприклад при герпетичному ураженні.
- Бактеріальний. Збудники – стафілококи, стрептококи, гемофільна паличка. Характерні гнійні виділення та склеювання повік, особливо вранці. Також заразний, при контакті з хворим. Лікують антибактеріальними краплями або мазями за призначенням лікаря.
- Алергічний. Виникає у відповідь на пилок рослин, домашній пил та інші алергени. Основні ознаки: свербіж, набряк, сльозотеча. Зазвичай уражаються обидва ока, іноді одночасно з алергічним ринітом, симптоми часто сезонні. Не заразний. Лікування: усунення контакту з алергеном, антигістамінні краплі та краплі, що стабілізують тучні клітини.
- Токсичний (подразливий). Виникає після контакту з хімічними речовинами, димом, окремими компонентами косметики чи лікарських засобів. Не заразний. Якщо в око потрапила хімічна речовина, його слід негайно промити чистою водою та звернутися до лікаря.
Синдром сухого ока (сухий кератокон’юнктивіт)
Це захворювання всієї очної поверхні: у ньому беруть участь і кон’юнктива, і рогівка. Якщо сліз виробляється недостатньо, вони надто швидко випаровуються або змінюється їхній склад, виникають печіння, сухість, відчуття піску, нестабільність зору та світлобоязнь. Іноді спостерігається посилена сльозотеча – так око реагує на подразнення.
Посилювати симптоми можуть тривала робота за екраном, рідше моргання, сухе або кондиціоноване повітря, контактні лінзи, деякі захворювання та лікарські препарати.
Лікування залежить від причини. Зазвичай це зволожувальні краплі та гелі, корекція зорового навантаження й лікування супутніх станів. Якщо сухість пов’язана з дисфункцією мейбомієвих залоз, додатково застосовують IPL-терапію (за показаннями).
Пінгвекула та птеригіум
Виникненню обох захворювань можуть сприяти тривале ультрафіолетове опромінення, вітер і хронічне подразнення очної поверхні.
Субкон'юнктивальний крововилив
Яскраво-червона пляма на білій частині ока (склері) може виглядати тривожно, проте зазвичай не загрожує зору й минає самостійно за 1-2 тижні. Крововилив іноді виникає після кашлю, чхання, натужування чи розтирання очей, адже судини кон’юнктиви тонкі й тендітні. Якщо крововиливи повторюються, варто виміряти артеріальний тиск і звернутися до лікаря. Також слід звернутися за допомогою, якщо крововилив з’явився після травми або супроводжується болем чи зниженням зору.
Чи можна лікувати кон’юнктивіт самостійно?
Самолікування не рекомендоване. Однаковий симптом, наприклад почервоніння, може мати різні причини, зокрема захворювання рогівки, тому спершу важливо правильно визначити діагноз. Для цього лікар оглядає очну поверхню на щілинній лампі та за потреби призначає додаткові обстеження.
Антибіотики не діють на віруси, а краплі з кортикостероїдами, застосовані без призначення, можуть погіршити перебіг вірусних уражень (зокрема герпетичних), підвищити внутрішньоочний тиск і пошкодити рогівку.
Як запобігти поширенню інфекції?
Вірусний і бактеріальний кон’юнктивіти заразні. Щоб захистити себе та близьких, часто мийте руки, не торкайтеся й не розтирайте очі, користуйтеся окремими рушником і косметикою. На час лікування не носіть контактні лінзи, доки лікар не дозволить.
Коли звернутися до лікаря негайно?
Червоне око – не завжди кон’юнктивіт. Якщо з’явилися сильний біль в оці, світлобоязнь, зниження зору, відчуття стороннього тіла, була травма ока або в нього потрапила хімічна речовина, негайно зверніться до офтальмолога. Не варто відкладати візит і тоді, коли симптоми не минають протягом кількох днів або виникли в людини, яка носить контактні лінзи.
Кушнір Наталія
Офтальмолог, кандидат медичних наук