Сітківка є однією з найважливіших структур ока, адже вона сприймає світло, перетворює його на нервові імпульси та передає через зоровий нерв до головного мозку, де відбувається обробка візуальної інформації.
Відшарування сітківки може призвести до втрати зору. Тому цей стан вимагає якнайскорішого лікування.
Чому не варто зволікати?
Відшарована сітківка залишається без живлення. Це в свою чергу може призвести до часткової або повної втрати зору. Тому цей стан вважається невідкладним в офтальмології.
ВАЖЛИВО: сітківка не болить. Її відшарування або розриви дають про себе знати інакше:
- спалахи світла, блискавки перед очима;
- «тінь» в полі зору, «темна завіса», яка не зникає при морганні;
- велике скупчення темних плям чи мушок перед очима;
- звуження поля зору;
- різке зниження гостроти зору.
Також відшарування сітківки може мати різні причини:
- Регматогенне. Виникає через вже наявний отвір або розрив у сітківці, який не був вчасно відмежований, через що внутрішньоочна рідина затікає під сітківку та спричиняє її відшарування.
- Тракційне. У пацієнтів з проліферативною діабетичною ретинопатією на місці пошкоджених судин утворюється рубцева тканина, яка «тягне» сітківку і може її відірвати.
- Ексудативне. Виникає через накопичування рідини під сітківкою.
- Травматичне. Забій голови, травми ока, проникаючі поранення можуть пошкодити сітківку та призвести до її відшарування.
- Ускладнення після попередніх оперативних втручань.
При перших тривожних симптомах варто негайно звернутися до лікаря. Чим раніше будуть виявлені проблеми та розпочате лікування, тим більше шансів буде зберегти зір.
Методи діагностики:
- Офтальмоскопія – огляд очного дна на щільовій лампі лікарем-офтальмологом;
- Оптична когерентна томографія (ОКТ) – детальне сканування та візуалізація шарів сітківки;
- УЗД-сканування очей.
Хто в групі ризику?
Пацієнти, у яких виявлено:
- спадкову схильність (наявність відшарування сітківки у родичів підвищує ризик в 2-3 рази);
- дистрофічні зміни в сітківці різної етіології;
- короткозорість (міопія);
- цукровий діабет.
Чи можна цьому запобігти?
Так, за умови регулярних профілактичних оглядів з розширенням зіниці. Також якщо в ході консультації лікар виявить необхідність проведення лазерної коагуляції задля зміцнення сітківки – з цим теж не варто зволікати. Вчасне застосування лазерної коагуляції суттєво знижує ризики відшарування або його поширення.
Які є способи лікування відшарування сітківки?
- Лазерна коагуляція. Застосовується переважно в профілактичних цілях при невеликих розривах сітківки чи у випадку локального відшарування. Проте це скоріше виняток. Загалом відшарування потребує саме хірургічного втручання.
- Вітректомія. Операція полягає у повному або частковому видаленні скловидного тіла. Це дозволяє повернути сітківку на її природне місце та укріпити лазером – начебто «приварити». Наприкінці операції хірург вирішує питання тимчасової тампонади – газовою сумішшю або силіконовим маслом. Наявність газу вимагає особливого положення голови протягом 2-4 тижнів. Силіконове масло такого обмеження не дає, але вимагає ще однієї операції згодом – його виведення. Проводиться в операційній. Термін виведення визначається індивідуально.
- Епісклеральне пломбування. Під час цієї операції хірург встановлює на зовнішню оболонку ока невелику силіконову пломбу. Вона вдавлює склеру в місці розриву та наближає її до відшарованої сітківки, допомагаючи тій повернутися у правильне положення. Після такої операції пацієнт повинен дотримуватись визначеного положення голови та тіла.
Які є обмеження?
В залежності від виду втручання, вони досить відрізняються, але загальні такі:
Які є способи лікування відшарування сітківки?
- не допускати великих фізичних навантажень (до 5 кг);
- не мити проопероване око сирою водою, не терти його;
- не відвідувати басейни/сауни/лазні і тд.
Головне при відшаруванні сітківки – не зволікати. Вчасна операція – це інвестиція не лише у здоров’я очей, а й у якість життя на роки вперед.
Кушнір Наталія
Офтальмолог, кандидат медичних наук

