Коли лікар оглядає очне дно, він бачить судини сітківки, але це лише частина кровопостачання ока. Глибше розташована судинна оболонка, яка живить зовнішні шари сітківки та макулу, що відповідає за чіткий центральний зір. Через розташування вона недоступна до огляду, а її порушення можуть тривалий час ніяк не проявлятися. У цій статті розповімо, як ця оболонка влаштована і чому її стан важливий для збереження зору.
Що таке судинна оболонка ока
Судинна оболонка ока, або хоріоїдея, – це задня частина увеального тракту (середньої оболонки очного яблука). Вона розташована між склерою та сітківкою: великі й середні судини лежать у зовнішніх шарах, а найтонші капіляри – безпосередньо під пігментним епітелієм сітківки. На хоріоїдею припадає основна частина кровотоку ока.
Основні функції судинної оболонки
- Живить зовнішні шари сітківки. Постачає фоторецепторам (клітинам, що реагують на світло) кисень і поживні речовини та виводить продукти обміну.
- Працює разом із пігментним епітелієм сітківки, який формує зовнішній гематоретинальний бар’єр і пропускає з крові лише потрібні речовини.
- Допомагає регулювати температуру ока: кров відводить тепло, що виділяється при поглинанні світла.
- Підтримує чіткість зору. Меланін у судинній оболонці поглинає надлишкове світло й зменшує його розсіювання всередині ока.
Захворювання судинної оболонки ока
Зміни хоріоїдеї можуть бути пов’язані із запаленням, порушенням кровообігу, ростом нових судин або підвищеною проникністю судинної стінки. Часто разом із нею уражаються пігментний епітелій і сітківка.
Хоріоїдит
Хоріоїдит – запалення судинної оболонки ока. Причиною можуть бути інфекції (токсоплазмоз, туберкульоз), системні запальні захворювання (саркоїдоз, синдром Бехчета) та інші стани. Нерідко запалення охоплює й сітківку (хоріоретиніт).
Прояви: зниження гостроти зору, плями або «мушки» перед очима, затуманення та спотворення зображення, іноді світлобоязнь. Лікування залежить від причини: за інфекційної природи застосовують антибактеріальні, противірусні чи протипаразитарні препарати, за неінфекційної – протизапальну або імуносупресивну терапію.
Хоріоїдальна неоваскуляризація
Це ріст патологічних нових судин, які проростають із хоріоїдеї під пігментний епітелій або під саму сітківку. Такі судини пропускають рідину чи кров і порушують роботу сітківки. Якщо уражається макула, стає важко читати, розпізнавати обличчя та розрізняти дрібні деталі, а прямі лінії здаються викривленими. Найчастіше цей стан виникає при віковій макулярній дегенерації та патологічній міопії.
Лікування: інтравітреальні (у склисте тіло) ін’єкції препаратів анти-VEGF, які блокують фактор росту судин. Схему й частоту ін’єкцій визначає лікар за результатами обстеження.
Центральна серозна хоріоретинопатія
За цього захворювання рідина накопичується під сітківкою, найчастіше в ділянці макули. Важливу роль відіграють підвищена проникність судин хоріоїдеї та порушення роботи пігментного епітелію. Прямі лінії стають хвилястими, предмети здаються меншими чи більшими, а центр зображення – нечітким.
Часто захворювання минає самостійно протягом кількох місяців, проте потребує спостереження. Якщо зміни зберігаються, повторюються або загрожують стійким погіршенням зору, лікар може запропонувати фотодинамічну терапію чи інше лікування. Кортикостероїди (таблетки, краплі, мазі, ін’єкції) можуть спровокувати або погіршити цей стан, тому не варто застосовувати їх без призначення лікаря. Якщо ви вже приймаєте такі препарати, не скасовуйте їх самостійно – спершу порадьтеся з лікарем.
Інші судинні стани ока
Ці стани уражають не хоріоїдею, а судини сітківки та інших відділів ока:
Як діагностують захворювання судин ока
Залежно від скарг лікар може призначити:
Усі ці обстеження потрібні не кожному – лікар добирає їх індивідуально.
Як лікують судинні патології ока
Лікування залежить від діагнозу й починається з контролю основної хвороби: якщо ураження судин виникло на тлі цукрового діабету, гіпертонії чи атеросклерозу, важливо підтримувати в нормі рівень цукру, артеріальний тиск і холестерин.
Далі, за показаннями, застосовують протизапальні, протимікробні чи імуносупресивні препарати, ін’єкції анти-VEGF, фотодинамічну терапію або лазер, а в складних випадках – операцію. Іноді достатньо спостереження в динаміці. Схожі скарги бувають при різних захворюваннях, тому не варто ставити діагноз самостійно й приймати препарати без призначення лікаря.
Коли потрібно звернутися до офтальмолога
Не відкладайте візит, якщо ви помітили зниження зору, викривлення прямих ліній, темну пляму в центрі поля зору чи незрозуміле затуманення. Якщо зір погіршився раптово, особливо на одному оці, звертайтеся по допомогу негайно. Людям із цукровим діабетом та гіпертонією потрібен регулярний огляд очного дна навіть за відсутності скарг, частоту визначає лікар.
Здоров’я очей – це не лише гострота зору сьогодні, а й збереження зору на майбутнє. Запишіться на консультацію до клініки «Простір Зору» – тут про ваші очі подбають як про власні.
Цікаві факти про судини ока
Від ліків проти раку до збереження зору.
Ідею, що пухлини ростуть завдяки новим судинам, на початку 1970-х років висунув Джуда Фолкман. Це привело до створення препаратів проти фактора росту судин (VEGF). Один із них, бевацизумаб, спершу застосовували в онкології, а згодом офтальмологи почали використовувати його й в оці. Це змінило лікування вологої форми ВМД: раніше зір у таких пацієнтів, як правило, невпинно погіршувався, а нині його вдається стабілізувати, а часом і покращити.
В організмі людини є лише кілька місць, де лікар може побачити живі судини без жодного розрізу, і одне з них – сітківка.
Вікно до судин.
Зараз проводяться дослідження залучення ШІ для скринінгів ризиків цукрового діабету. ШІ здатен обробляти великий обсяг діагностичних даних, а також оцінювати зміни сітківки навіть в тих випадках, коли людина ще не відчуває погіршення зору. Система аналізує знімок очного дна, і за кілька хвилин визначає, чи потрібна консультація офтальмолога, а складні випадки можуть переглядати фахівці навіть з іншого куточка світу. Знімок може зробити лікар сімейної практики, ендокринолог чи інший спеціаліст, що особливо важливо для країн з обмеженим доступом до медицини. Також науковці вивчають, чи можна зі знімком сітківки передбачити ризики серцево-судинних хвороб, інсульту та інших захворювань.
Кушнір Наталія
Офтальмолог, кандидат медичних наук